Меморандум (пам’ятка) що до переходу України на громадянсько-цивілізаційні рейки.
Перші 5 пунктів стосуються загальних положень.
- Український народ складається з громадян України усіх національностей. Це сказано в Декларації про Незалежність України від 1990 року. Потрібна фахова дискусія щодо набуття статуту громадянства і що до міграційної політики в Україні. Тобто, хто є громадянином, а хто ні. Як стати Громадянином? Статути Громадянства.
- Треба усвідомити той факт, що Українська Політична Нація наразі знаходиться в стадії формування. Це доволі складний і довготривалий процес, якому Громадянське Суспільство має всебічно сприяти, як і набуттю українською мовою фактичного статусу лінгва - франко (мова міжетнічного спілкування в Україні).
- Треба усвідомити той факт, що Громадянина не може бути без Громади. Те «громадянство», що ми маємо наразі, є відхвістком СРСР, імперії Зла. Громадяни України зараз не мають повних громадянських прав, їх ще треба здобути. Місцеве самоврядування в Громадах і Землях України повинно бути розвинуто в повному обсязі.
- Боротьба за повні громадянські права. Включаючи права по балотуванню на публічні посади (бо Громади мають бути юридичними особами Публічного Права) без перешкод і бар’єрів, права бути присяжними в судах, виборність суддів, прокурорів (публічних трибунів), шерифів (голів місцевої поліції) та інших публічних управлінських посад (магістратур). Прецедентне Право (через Публічні Суди Присяжних) має бути введено в юридичну практику Громадянського Суспільства і країни. Поступовий перехід на повну громадянську (цивільну) юрисдикцію.
- Сприяння Здоровому Українському Патріотизму. Не треба плутати децентралізацію влади на користь Громад і Громадян України з сепаратизмом. Жодних спроб розвалу країни на користь сусідів.
Наступні 5 пунктів безпосередньо стосуються того, як домовлятися в Громадянському Суспільстві
- Соборна (тобто, через публічні зібрання, збори) політика, Громадянські цінності та досвід. Треба пям’ятати, що Україна наразі є Соборна країна. Це реалізується на практиці лише через фактичні збори громадян (праймерізи, кокуси, збори, ради, комісії, ініціативні групи, майдани, тощо). Збори у множинності (політіях) різних конфігурацій регулюються визнаними загальносвітовими нормами Публічного Права, Договірного Права і Звичаєвого Права. Право Громадян на Соборність (зокрема Майдани як когнітивний спротив) має бути в перспективі закріплено інституційно.
- Терплячість до критики колег по громадянському суспільству, треба пам’ятати, що громадяни в Громадах роблять Спільну Справу на користь Громади і Людей. Мова йде про Суспільне Благо в широкому сенсі цього терміну. Приватні стосунки і лайки виносяться за межі Публічного Спілкування (норми Публічної риторики).
- Фактична участь учасників Громадянського Суспільства в управлінні і делегуванні (публічних магістратурах). Це те, що корінним чином відрізняє Громадянина від інших прошарків «населення».
- Готовність громадян і Громад нести фінансові витрати, які спочатку можуть бути високі, а з часом будуть значно менше за рахунок кількості громадян і Громад. Громадянські Права і Свободи, особливо на початку, «на старті» – дороге задоволення. Але воно повністю виправдане в середньо і довготривалій перспективі.
- Поступовий перехід на Громадянсько-Цивілізаційну ідеологію і світосприйняття нової моделі України як Спільної Справи (РесПубліки,) Громад і Громадян.
Українська
Рашистский
